Електрозварник ручного зварювання
ХАРАКТЕР РОБОТИ. Зварювальник – професія відповідальна, майже віртуозна, від якості роботи залежить багато чого: довговічність та стійкість будівельних конструкцій, робота і термін служби різної техніки. Зварювальні роботи застосовуються в багатьох галузях промисловості. Зварювальники працюють на будмайданчиках, створюючи конструкції та системи різних комунікацій, в промисловості, де застосовують свій досвід і навички, в машинобудуванні, суднобудуванні і в інших областях, таких як енергетика, нафтопереробна промисловість, сільське господарство. Важко назвати такий сегмент виробництва, де б не застосовувалася праця зварника.
Зварник, як професія, підрозділяється на декілька спеціалізацій: зварник ручного дугового зварювання, газозварник, оператор автоматичних зварювальних апаратів. Робітники всіх цих спеціальностей займаються однією справою – з‘єднанням металевих конструкцій, складних апаратів, деталей, вузлів методом сплавлення металів. Від майстерності зварників залежить якість зварювальних швів. Будь-які помилки, недбалість, що припускаються в роботі, можуть привести до катастрофічних наслідків. Страшно подумати, до чого могла б привести неякісна робота по зварюванню нафто– чи газопроводів. Зварник-професіонал повинен знати електротехніку, технологію плавлення металів, властивості газів, що застосовуються для антиокислення, методи і принципи дії використовуваних агрегатів та обладнання. Велике значення має дотримання техніки безпеки та виробничої санітарії.
УМОВИ РОБОТИ. Газозварник працює як в приміщенні, так і на відкритому повітрі. Можливе виконання робіт на висоті і в дуже незручних та небезпечних позах. Велике навантаження на опорно-руховий і зоровий апарат. Для захисту від теплових і світлових випромінювань використовує спецодяг і маску (щиток), що має захисні світлофільтри. Режим роботи в основному двозмінний. Темп роботи вільний.
РИНОК ПРАЦІ. Електрозварника чекають на виробництві (машинобудівна, нафтопереробна промисловість, суднобудування), в авторемонтних майстернях, будівельних компаніях, сільському господарстві, організаціях із забезпечення та ремонту засобів комунікації.
ОСВІТНЯ ПІДГОТОВКА. Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.
МЕДИЧНІ ОБМЕЖЕННЯ:
– органічні захворювання і виражені функціональні порушення центральної нервової системи;
– психічні захворювання, наприклад, епілепсія;
– захворювання серцево-судинної, ендокринної систем;
– виражені захворювання верхніх дихальних шляхів;
– хронічні захворювання печінки і часто рецидивуючі захворювання жовчовивідних шляхів;
– виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки;
– захворювання органів слуху;
– хронічні захворювання шкіри;
– алергічні захворювання.
ВИМОГИ ДО ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ.
Робітник повинен бути зібраним, акуратним в роботі, відповідальним, наполегливим, мати силу волі. Головними психологічними показниками повинні бути врівноваженість, уміння зосереджуватися, мати добру зорово- моторну координацію, світлочутливість, витривалість.
ПЕРСПЕКТИВИ. Відточування професіоналізму (підвищення кваліфікаційного розряду, освоєння нових спеціальностей в рамках професії). Можливість претендувати на посаду бригадира, техніка, менеджера.
СПОРІДНЕНІ ПРОФЕСІЇ. Електрозварник-урізувальник, газорізальник горновий, гальванік, сталевар, коваль, слюсар-монтажник, клепальник.
