Кравець
Професія закрійника потрібна людям для задоволення культурних, естетичних потреб у пошитті одягу.
Професійна діяльність закрійника потребує доброї загальноосвітньої підготовки. Глибокі знання із шкільних предметів - математики, креслення, малювання, трудового навчання - є базою для опанування прийомами побудови креслень викройок та моделювання одягу.
Професія закрійника передбачає наявність таких рис характеру, як акуратність, витримка, доброзичливість, тактовність, стриманість, ввічливість.
Ремесло кравця одне з найдавніших ремесел , котрі опанувала людина. Спочатку одяг був дуже простим і пошивався вручну, з часом крій ускладнювався, та і потреба в різноманітному, красивому вбранні збільшувалась і виробництво його поволі почало набирати масових об’ємів.
У спілкуванні з клієнтом з'ясовує його побажання, уточнює замовлення. Допомагає клієнту вибрати фасон виробу, враховуючи: типи тканини, моду і особливість фігури клієнта. Знімає необхідні мірки. Замальовує обраний варіант фасону, оформляє замовлення. Робить викройку, розкрій. Розподіляє операції пошиття між швачками. Проводить примірювання і видачу замовлення клієнта.
Закрійник повинен володіти точним окоміром (лінійним, об'ємним), доброю зорово-руховою координацією, розвиненою просторовою уявою, доброю довгостроковою і оперативною пам'яттю, умінням розподіляти увагу і концентрувати її в умовах перешкод, а також толерантністю до численних контактів, володіти навичками ділового спілкування і здатністю конструктивно сприймати критику на свою адресу.
Закрійник повинен знати:
- основи конструювання і розкрою, технологію розкрою, пошиття та ремонту виробів;
- призначення та властивості матеріалів, що використовуються;
- сучасні напрями моделювання;
- кращий досвід роботи за професією;
- правила охорони праці.
Основними завданнями закрійника є:
- вибір фасону виробу відповідно до тенденцій моди, індивідуальних особливостей фігури, віку і зовнішності замовника, пошивних властивостей тканини;
- ремонт одягу;
- створення моделі одягу.
